Китайські товари давно стали звичною справою на українському ринку. Хтось бере дрібниці на маркетплейсах, хтось замовляє промислові верстати. Тільки ось купити — це ще не все. Головне питання виникає потім: як доставити це все через тисячі кілометрів?
Вантажні перевезення з Китаю організовують по-різному, і варіантів насправді три. У кожного — свої нюанси. Комусь треба якнайшвидше, комусь важливо зекономити до останньої гривні, а хтось взагалі не в курсі, що можна вибирати.
Морські перевезення: повільно, але дешево
Якщо час терпить, море — найочевидніший вибір. Контейнери йдуть з портів Шанхая чи Шеньчженя до Одеси або Чорноморська близько місяця. Звучить довго? Зате ціна за кілограм виходить мізерною порівняно з іншими варіантами.
Морський транспорт має сенс для великих партій. Меблі, цемент, ящики з футболками — якщо воно важке і нікуди не поспішає, то йому пряма дорога в контейнер. Сорокафутовий контейнер бере під двадцять шість тонн. Або п’ятдесят п’ять кубів, якщо товар легкий, але об’ємний.
Є нюанси. По-перше, до морського терміну треба додати ще тиждень-два на митницю та доставку до складу в Україні. По-друге, вартість залежить від сезону — перед китайським Новим роком ціни підскакують на 30-40%. По-третє, доведеться чекати заповнення контейнера, якщо вантаж не на цілий контейнер.
Залізниця: золота середина
Залізниця — це коли не хочеш чекати місяць, але й платити космічні гроші теж немає бажання. Потяг доїде десь за два з половиною тижні. Швидше за корабель удвічі, дешевше за літак у кілька разів. Зараз маршрути йдуть через Казахстан і далі на захід, хоча шляхи іноді міняються залежно від ситуації.
Рейками везуть зазвичай щось середнє за розміром. Коли вже трохи горить, але ще не настільки, щоб викликати літак. Електроніка, запчастини, сезонний товар, який потрібен за пару тижнів — типові кандидати на рейки.
Цікавий момент: вагони проходять перевантаження на кордоні через різницю колії. Це додає день-два до загального часу, зате дає можливість провести попереднє митне оформлення ще до в’їзду в ЄС.
Авіаперевезення: коли кожна година на вагу золота
Літак долає відстань від Гуанчжоу до Києва за 10-12 годин чистого польоту. Додати 2-3 дні на митницю, сортування на хабі та доставку — і товар вже у складі. Швидше не буває.
Але за швидкість доводиться платити. Авіадоставка коштує в 5-7 разів дорожче морської. Тому літаком везуть лише те, що дійсно не терпить зволікань:
- Прототипи та зразки для виставок з конкретними датами
- Комплектуючі для зупиненого виробництва
- Медикаменти та фармацевтичну продукцію
- Швидкопсувні товари або ті, що потребують особливих умов
- Дрібні партії високоліквідного товару
Важливе обмеження: авіакомпанії встановлюють жорсткі вимоги до габаритів і ваги. Якщо посилка важка, але об’ємна (наприклад, м’які іграшки), рахують за об’ємною вагою. Формула проста: довжина × ширина × висота (в см) / 6000. Така “повітряна” вага може перевищити фактичну втричі.
Як вибирає ProfiCargo
Компанія ProfiCargo спеціалізується на доставці вантажів з Китаю і пропонує всі три види транспорту. Фахівці аналізують кожне замовлення окремо: вагу, габарити, терміновість, особливості товару. Іноді найвигідніше — комбінувати способи. Наприклад, основну партію відправити морем, а невелику частину для старту продажів — літаком.
У ProfiCargo роблять усе: оформлять на митниці, застрахують, зберуть вантажі з кількох постачальників на одному складі в Китаї. Довезуть прямо до вашого складу чи офісу. Можна дивитися онлайн, де зараз твій товар, плюс надсилають фотки на важливих етапах.
Порівняння на конкретних цифрах
Візьмемо для прикладу 500 кг електроніки з Шеньчженя до Києва. Морем вийде близько $300-400, термін — 35-40 днів. Залізницею — $800-1000, термін — 18-22 дні. Авіа — $2500-3000, термін — 4-5 днів від дверей до дверей.
А тепер 10 тонн текстилю. Море — $3000-4000 за контейнер, місяць дороги. Залізниця — $7000-9000, три тижні. Літаком таку партію везти просто нерентабельно — вийде понад $35000.
Ось чому немає універсальної відповіді. Треба підставити свої числа, врахувати сезонність (перед Чорною п’ятницею всі способи дорожчають), оцінити ризики затримки. Інколи переплатити за швидкість означає зекономити на зберіганні або встигнути в сезон. А іноді розумніше зачекати і заощадити бюджет на маркетинг.
Головне правило: почати планувати доставку ще на етапі переговорів з постачальником. Тоді є час вибрати оптимальний маршрут, а не хапатися за перший-ліпший варіант, коли товар вже готовий і чекає на складі.